Найпопулярніше, Роботи Активістів, Соціальне, Статті

Есе «Мій кандидат»

Травень 3

Почну здалеку. Багато хто каже що «нам би хорошу людину в главу країни і все буде добре , такого, що б не крав, чесного, справедливого, і місцями жорсткого і все поправиться, через рік-другий все буде добре». Але як би не так . Проблема не в тому , що таких людей нема або їх дуже мало, а в самій системі. Навіть якщо той, хто говорить, що нам потрібна просто правильна людина, сам стане президентом, він майже нічого не змінить.

Яка мета держави ? Мета існування уряду в довгостроковій перспективі? Що зобов’язана воно нам дати років так через 100 ?

Може він повинен забезпечити кожну людину своєї країни хорошою освітою, робочим місцем, гідною пенсією і впевненістю в завтрашньому дні? Чи може звільнити своїх громадян від безглуздої, повторюваної роботи, яка дає не на багато більше, ніж оплатити рахунки і купити поїсти? Уряд, по ідеї повинен піклуватись про своїх громадян, так як останні їх обрали, щоб вони вирішували різного роду питання щодо поліпшення життя. Явно не для постійних мордобоїв у Верховній Раді, щоб силою вирішувати які закони приймати. Може для того, щоб приймати закони і стежити за порядком? Ми вже й так написали тисячі законів, наприклад про крадіжки. І що в результаті їх нема? Може краще не приймати закони, а шукати вирішення проблеми? Деякі думають, що закони вирішують проблеми, але як же бути мамі одиначці , яка працюючи касиром вкрала сотню, бо не вистачало грошей щоб і прогодувати і одягнути дитину і оплатити всі рахунки? Що з нею робити? Вона в чомусь винна? Тут проблема явно не в законах, а в самій системі. Це був один приклад з тисячі, але звичайно знайдуться диванні кукаретики , які скажуть мов, сама винна, треба було працювати на двох роботах або вчиться добре, щоб влаштуватися на одну, але нормальну роботу.

Давай уявимо ще одну ситуацію: молода сім’я купила в кредит квартиру, все як у всіх, живуть нормально вже третій рік, дитина в садку, всі працюють, кредит виплачується. Але раптом несподіване скорочення, скоротили одного члена сім’ї. Тепер все тримається на доході другого, але зате у нього є непогана державна посада, хоч і платять мало. І тут в один день главі сімейства пропонується хабар. Так як гроші дуже потрібні, він їх бере, внаслідок чого беруть його. У підсумку, що ми маємо? Закон, який говорить, що годувальника потрібно посадити від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади, і сім’ю, яка не може впоратися без нього з кредитами. Що ж дав суспільству цей закон? Він щось вирішив або створив ще більше проблем +додав одного ув’язненого до в’язниці, яка і так переповнена ? Здавалося б закони повинні наводити порядок, але в підсумку людей закон не зупиняє. Якщо вони змушені щось зробити, вони беруть і роблять.

Не попався не злодій.

Було б краще вирішити першопричину такої поведінки, яка змушує йти людей на всякого роду злочини. Грубий приклад : усунути гроші і зробити все безкоштовним, тоді б не треба було б щось красти, тому як це просто не мало б сенсу, у тебе є все що тобі потрібно +ти нічого нікому не продаси.

Що ж нам потрібно? Хороша людини біля керма чи щось інше?

Давай подивимося на найголовніше, на те що керує життями всіх людей на планеті, на нашу економічну систему.
Коли я вчився на економіста, я зрозумів основні закони нашої системи.
Циклічне споживання. Використання грошової системи, заснованої на отриманні прибутку і максимізації його зростання, стало однією з головних причин руйнування екосистем та викривлення людських цінностей. Глобальна економіка потребує циклічного споживання. Це означає , що гроші повинні весь час перебувати в обігу. Таким чином, нові товари та послуги повинні постійно створюватися, незалежно від реальних людських потреб і стану навколишнього середовища. У цього «нескінченного» підходу є істотний недолік – ресурси, як відомо, не безмежні. Земля є замкнутою системою і її ресурси є досить обмеженими. Необхідність у постійному споживанні заради збереження робочих місць, а отже самої ринкової системи є «екоцидом» в даних умовах. Завдання економіки, за визначенням, складається в стратегічній економії ресурсів і в прагненні до ефективності. Нинішня система переслідує зовсім інші цілі.

Нескінченне зростання. Ринкова модель економіки заснована на грошах, які є товаром, що виникає з боргу; товар, який продається за дохід за відсотками. Це так звана схема Понці. Всякий раз, коли цей товар (гроші) 123продається (у вигляді банківського кредиту). Його потрібно повернути (борг) разом з додатковою платою за його надання (відсоток). Проблема полягає в тому, що суми відсотка, необхідної для погашення боргу, в грошовій масі просто не існує. Іншими словами, банкрутства та дефолти не є побічним явищем – вони неминучі , оскільки сума боргу завжди перевищує реально існуючу кількість грошей в обігу. Це породжує серйозний дефіцит грошових коштів, який пригнічує безліч людей з різних соціальних шарів.

Роль дефіциту. Прагнення стратегічної переваги в умовах дефіциту – характерна риса грошової системи. Це означає, що виснаження ресурсів насправді є позитивним моментом для промисловості на якийсь час, адже прибуток можна отримати з кожного окремо взятого ресурсу. У цьому полягає основний зміст закону попиту і пропозиції, а отже і роль дефіциту в економіці.
Такий збочений підхід ігнорує екологічні проблеми та негативні наслідки, що породжує дефіцит, не кажучи вже про людські нестатки, яких технічно можна уникнути. Існуюча система не може задовольнити потреби більшості людей, оскільки це невигідно .

Проблеми + попит = вигода. Для нормального функціонування системи необхідні постійні проблеми і споживчий попит. Чим більше людей, хворих на рак або зламаних автомобілів ,2347 тим краще для тієї сфери, які їх обслуговують. Зайве говорити, що подібна система породжує байдужість до людського благополуччя і зневажливе ставлення до навколишнього середовища. Сталий розвиток, ефективність і збереження природи – вороги поточної економічної моделі .

Ефективність витрат і заплановане старіння. Механізм ефективності змушує виробників скорочувати витрати, щоб зберігати свою частку на ринку. Практично кожен продукт, що випускається корпораціями сьогодні, спочатку має низьку якість, бо зниження витрат на виробництво і відповідно, ціни продукції – основна вимога ринку. Це робиться з метою збереження конкурентної переваги, що автоматично погіршує якість будь-якого товару. У нашому суспільстві неможливо створювати якісні товари з довгим терміном служби, що призводить до витрат величезної кількості ресурсів і часу даремно. Більш того, цей же механізм заохочує зневажливе ставлення до навколишнього середовища і веде до виснаження корисних копалин, що поряд з іншими проблемами, сприймається як звичайне явище в сучасному світі.

Безглузда експлуатація трудових ресурсів. Кожний день ми ходимо на роботу, але потрібно запитати себе: чи є в цьому сенс? Яка від цього користь? Насправді, більшість сфер діяльності не є життєво необхідними. Робочі місця створюються штучно з метою збереження зайнятості населення. Таким чином, можна підтримувати платоспроможність в умовах, коли технології продовжують розвиватися в геометричній прогресії, активно витісняючи людей з виробництва.633628425534829124-corporate1

Головним політичним питанням сьогодні є створення нових робочих місць. Так, теоретично зайнятість можна створити і там, де людям платять за те, що вони сидять в кімнаті і тестують жувальну гумку днями безперервно… Але чи можна це назвати раціональним використанням людського інтелекту?

Чи повинні ми нехтувати своїми розумовими здібностями, виконуючи так звану «роботу» заради власної вигоди, незалежно від того, чи сприяє це особистісному або соціальному розвитку? Це тим більше дивно, оскільки завдяки бурхливому розвитку науки і техніки машини не просто звільняють нас від фізичної праці, але і роблять свою роботу ефективніше і швидше. З іншого боку, ми йдемо до того, що кожній людині доведеться стати службовцям якої корпорації, щоб заробити на найнеобхідніше. Такий стан речей є не тільки марною тратою людського потенціалу, а й своєрідною формою рабства. Додатково до цього, нескінченне зростання боргового тягаря, властивий поточній системі, змушує нас братися за будь-яку роботу, незалежно від користі для суспільства, щоб заробити на життя. Таким чином, ми бачимо, що нижчий клас (на якому висить велика частина боргів і який потребує регулярної оплати своєї праці) найбільш вразливий в умовах даної системи.

Досягнення науки2345678 і техніки показали, що можна автоматизувати величезну кількість виробничих операцій. Чим більше механізованою є праця – тим ефективніше стає виробництво. Тому, неприпустимо витрачати даремно наші життя, обслуговуючи столики в ресторанах, ремонтуючи автомобілі або виконуючи іншу монотонну роботу. Також абсолютно безвідповідально зволікати із впровадженням сучасних методів автоматизації у всіх можливих галузях промисловості, включаючи стратегічне управління ресурсами. Адже це ефективний спосіб досягти балансу і достатку для всіх людей, а також знизити рівень злочинності. Насправді ж, якщо корпорації почнуть переходити на повну автоматизацію, витісняючи людську працю, то ринкова система не зможе більше функціонувати, оскільки це знизить купівельну спроможність населення. У свою чергу, це призведе до падіння «економічного зростання», яке є основою грошово-ринкової системи.

В даний час суспільство має доступ до самих передових технологій і може без праці забезпечити все населення планети. Цього можливо досягти за рахунок реалізації такої економічної моделі, яка заснована на грамотному управлінні ресурсами і застосуванні сучасних наукових методів .

shutterstock_141262156Думаю після прочитання цього, будь-кому, стане очевидно , що корупція , забруднення навколишнього середовища , війни і багато іншого це не окремі проблеми , які можна перемогти «правильною» людиною, а симптоми неправильної системи, які лікувати законами явно не виходить. Тому що це не побічний продукт, а частина системи .

Якщо ми живемо в системі, яка дозволяє нам економити гроші і отже, бути економічно ефективніше за рахунок експлуатації інших, обману або байдужості, то чому це не повинно відбуватися, тим більше в системі, заснованої на конкуренції, і де всі прагнуть до постійної вигоди ?

Це твердження правильно як для двох і більше фірм-конкурентів, так і для країн світу.

Наприклад : є три фірми (А , Б , С) , які виробляють схожі товари. Фірма «А» автоматизує своє виробництво, тим самим обганяє своїх конкурентів, тому як роботи роблять свою роботу 24 /7 і їм не потрібні відпустки, лікарняні або перекури. У підсумку фірма «А», скоротила 95 % персоналу, тим самим отримуючи ще більше прибутку. Так як конкуренція це добре (це двигун прогресу, нас так вчать), фірма «Б» теж автоматизує своє виробництво, і знову 95 % робітників звільнено, але тепер конкуренція виходить вже на новий рівень між фірмою «А» і «Б». Тепер, щоб втримати перше місце на ринку все ще потрібно максимізувати дохід, виробляти і продавати більше всіх, а як цього добитися як не економити на якості закуповуваних ресурсів для виробництва і на утилізації відходів. У підсумку винні не політики, які не можуть вирішити проблеми забруднення або нестачі робочих місць. Черговою зміною однієї партії на іншу або одного президента на іншого нічого якісно не замінить. Потрібно рубати під корінь і будувати все по новій. Тільки тепер не на демократії , в якій голос звичайного наркомана рівнозначний голосу доктору наук з фізики. У якій більшість повинна своїми голосами впливати на життя всіх (хоча в реальності це не так). А на такий в якій голос дійсно чого то варто, тільки між тими хто добре знає свою справу. Наприклад: потрібно зробити дорогу, на якій взимку можна буде спокійно їздити на великій швидкості не боячись заносу, з цим питанням будуть розбиратися досвідчені люди і голоси тих хто в цьому не розбирається враховуватися не буде. Хіба якщо, він приведе експериментальні докази того що, знайшов як вирішити дану проблему.

Потрібно максимально ефективно управлятиScienceAtom системою, а хто як не наука і її науковий метод може це вирішити? Потрібно підходити до будівництва системі як будівництва ракети, що б все було продумано наперед. У такому випадки нам і юридичні закони не знадобляться.

Приклад між країнами: є дві країни «П» і « Р». Так як планета поділена на країни, кожна країна піклується про себе і «про свій народ». У країні «П» закінчується якийсь певний ресурс, який є в країні «Р». Перша буде всіма шляхами домогтися того, щоб та країна їм його дала, тут дві країни будуть по максимуму витягувати один з одного, якщо ж країна «Р» відмовиться у співпраці, то завжди можна вплинути економічно або силою. Війна – це частина системи, від неї нікуди не подітися.

Нам потрібна не конкуренція, а співпраця. Потрібно об’єднати всі країни, стерти кордони. Ресурси не є власнісністю певної людини. То є загальнолюдський спадок планети. Якщо не буде вистачати якогось ресурсу – завжди можна щось придумати, якщо ми будемо співпрацювати. Тільки тоді можна буде побудувати справді цивілізоване суспільство.

У нас є альтернатива. Якщо ти хочеш дізнатися, в чому вона полягає, – Google тобі в допомогу. Шукай рух «Дух часу» або Проект Венера.maxresdefault

Дмитро Луценко, Координатор руху “Zeitgeist” в Україні



Вам також може сподобатись



2 Коментарів

  • Reply Mrs kelly Лютий 24 at 4:13 pm

    Ви в будь-який фінансові труднощі? вам потрібен
    кредит, щоб почати бізнес або оплатити рахунки? ми
    надавати кредити людям, які потребують допомоги, і ми кредитувати місцевих компаній, міжнародних, а також при дуже низькій процентній ставці 2%.
    Застосувати зараз по електронній пошті: kellywoodloanfirm@gmail.com
    спасибі
    Спасибі і Бог благословить
    місіс Келлі

    • Reply Рух "Дух Часу" Лютий 24 at 7:07 pm

      Thank you for this information, Kelly, but the Zeitgeist movement is non-commercial organisation.

    Залишити Коментар