Про Рух‎ > ‎

FAQ


Що таке Рух "Дух Часу"?

Рух Дух Часу (The Zeitgeist Movement) – це міжнародна неполітична неприбуткова організація, яка виступає за глобальний стійкий розвиток суспільства мирним просвітницьким шляхом і нині нараховує більше тисячі регіональних відділень у 70 країнах. Основна структура руху складається з відділень та команд, які проводять багато різних проектів та зустрічей, а також працюють не лише над розповсюдженням інформації про першопричини соціальних проблем сьогодення, але й пропонує логічні, наукові вирішення та методи, які доступні людству вже сьогодні. За допомогою цих рішень можна поновити та виправити нинішню соціальну систему і створити по-справжньому відповідальне, стійке, мирне світове суспільство.

    Через участь у глобальних та регіональних освітніх проектах і громадських програмах метою організації є створення міжнародного всесвітнього руху, який об'єднує людей незалежно від країни проживання, національності, релігії чи політичних поглядів і дотримується цінностей, необхідних для нашого виживання і стійкого розвитку.
    Рух «Дух часу» вважає, що просвітницькі зусилля з боку активістів, поряд з колапсом соціально-економічної системи, будуть призупиняти і перенаправляти діяльність поточних політичних, комерційних і національних інститутів, відкрито демонструючи притаманні їм недоліки та ліквідуючи їх. На наш погляд, традиційні засоби політики і бізнесу не спроможні бути рушійною силою у створенні гармонійної і гуманної цивілізації, бо вони виникли з тієї ж недосконалої схеми, яка породила проблеми сьогодення.
    Коли стане відчутним міжнародне визнання руху і громадський вплив, першочергове завдання полягатиме в реалізації економічної моделі, яка керується істинно науковим підходом у застосуванні технологій на користь людини, суспільства і навколишнього середовища протягом багатьох поколінь. Цю модель прийнято називати «Ресурсо-орієнтованою економічною моделлю» (або «Економікою, заснованої на законах природи та ресурсах»). Вона базується на раціональному управлінні ресурсами, природничо-наукових знаннях і є відправною точкою для прийняття всіх рішень і подальших дій.
    Однак, даний напрямок буде реалізовано не в рамках політичних або економічних інститутів, а у вигляді ідеї застосування наукового методу в сфері соціальних відносин, що зробить можливим безмежне процвітання цивілізації.

Яка структура та основні функції Руху Дух Часу?

    Рух, як глобальний об'єкт, складається з низки відділень у різних країнах, областях та містах. Ці відділення і представляють увесь рух в цілому. Щоб стати учасником руху, достатньо приєднатися до регіонального відділення, яке діє у вашій місцевості.

Учасники

    Аби бути фактичним учасником руху "Дух часу", необхідно проявляти активність у місцевому відділенні. Якщо в регіоні, де ви мешкаєте, не існує жодного відділення Руху, ви можете заснувати його самостійно. Це дуже просто на початкових етапах, оскільки все, що для цього потрібно, лише створити веб-сайт/сторінку в соц-мережі або групу будь-якого виду/розміру. З чогось треба ж починати.

Відділення

    Відділення представляють собою регіональні групи членів Руху «Дух Часу», організовані за системою рівнів.
На сьогодні існують 3 рівні відділень:

  • Міжнародний – на рівні країн
  • Обласний – більш нижчий рівень регіональних осередків у межах будь-якої країни
  • Місцевий – найнижчий рівень міських чи районах відділень в межах області
    Члени відділень підтримують зв'язок між собою та з іншими відділеннями. З ростом кількості активістів відділення проводять живі чи віртуальні (онлайн) періодичні зустрічі. Передбачається також участь в регіональних і міжнародних подіях і заходах.
    Зустрічі відділень проводяться з їх координаторами на відповідному рівні. Тобто зустріч відділення найнижчого рівня відбувається серед активістів цього відділення, а зустріч на вищому рівні проводиться лише серед координаторів відділень нижчих рівнів, а не з усіма членами відділів. Це обмеження пов'язане з ліпшим сприйняттям, щоб уникнути складнощів в проведенні глобальних зустрічей з тисячами учасників одразу.

Команди

    Команди - це групи учасників, які організовані координаторами команди і працюють над вузьконаправленими проектами певного типу.
    Команди, зазвичай, поділяються на глобальні та регіональні.

Глобальні команди працюють над центральними проектами руху, які належать до цілої міжнародної організації. Зараз існує 6 глобальних команд, кожна з яких має власний набір членського управління та процесів:
- Команда лінгвістів (LINGUISTIC TEAM);
- Команда веб-розробників (DEVELOPER TEAM);
- Команда по складанню прес-релізів і новин (NEWSLETTER / PRESS RELEASE TEAM);
- Команда мультимедіа-розробників (MEDIA PROJECT TEAM);
- Технічна команда (TECHNOLOGY TEAM);
- Лекційна команда (LECTURE TEAM).
             Регіональні команди є, зазвичай, незалежними від глобальної діяльності і створюються місцевими відділеннями.

Проекти

             Сюди відносяться будь-які завдання в інтересах руху, які узгоджуються та затверджуються або регіональною, або глобальною командою. Прикладами таких завдань можуть бути виготовлення інформаційних листівок, показ фільмів, переклад лекцій, організація заходів або благодійних акцій.

Координатори

             Координатори - це організатори та представники відділень або команд. Вони організовують співпрацю між учасниками, стежать за діяльністю команд, вирішують комунікаційні, адміністративні та інші питання.
            Рух Дух Часу являється безлідерним, тому не слід плутати координаторів з лідерами або представниками влади, такими як президент чи мер (або «особа, яка приймає рішення»). Вони є рівними відносно інших учасників відповідного відділення/команди і не можуть самостійно приймати рішення за всіх. Координатори, скоріш, добровільно присвячують свій час узгодженню інформації між учасниками команди. При цьому вони постійно беруть ініціативу у відповідних проектах.
            Вибір координаторів відділень здійснюється за узгодженням координаторів вищого (або більш вагомого) рівня. Наприклад, при створенні нового відділення місцевого рівня, кандидатура координатора розглядається координаторами обласного рівня з точки зору її доцільності і залежить від відданості координатора своїм обов'язками, його цілеспрямованості та компетенції у певній сфері знань.
            Глобальні координатори також не являються лідерами. Вони, знову ж таки, є волонтерами, які допомагають впорядкувати роботу інших команд. Якщо необхідно змінити координатора якого-небудь відділення, то дане питання вирішується цим відділенням шляхом знаходження консенсусу, а також з урахуванням думки інших глобальних координаторів і прийняттям раціонального рішення.

Раціональний консенсус

             Не слід плутати раціональний консенсус з історично невдалим традиційним демократичним процесом: «одна людина – один голос». TZM не підтримує владу більшості, оскільки вона ґрунтується на помилковому припущенні, що кожна сторона є достатньо освіченою та ерудованою для того, щоб прийняти важливе інтелектуальне неупереджене рішення.
             Ухвалення рішень не повинне залежати від інтересів ані групи людей, ані однієї людини. Прийняття вірного рішення є суто технічним процесом, що враховує глибоку логічну оцінку усіх можливих варіантів дій і в його основі можуть лежати тільки об'єктивні, матеріальні принципи, а не упереджена, необґрунтована громадська думка яку в сучасній демократії прийнято вважати вірною. Іншими словами, аргументи будь-якого учасника мають бути чітко сформульовані і логічно обґрунтовані. У їх основі повинні лежати реальні факти.
             Наприклад, виникла ситуація, в якій якому-небудь відділенню не вдається досягти загальної домовленості. Тоді, в процесі досягнення раціонального консенсусу, конфліктуючі сторони повинні надати свої аргументи іншим учасникам, підкріпивши їх реальними фактами, обставинами і прикладами, яких не врахувала опозиційна сторона. Ці аргументи також мають бути оцінені іншими учасниками, які не належать до конфлікту. Це означає, що будь-які натяки, припущення та особисті схильності не мають жодного значення. Якщо аргумент не може бути підтверджений, то він не має сили.
             Припустимо, один з учасників не згоден з діями координатора і пропонує його замінити; причина цього – безвідповідальне ставлення Координатора до свої обов'язків. У цьому випадку всі конкретні аргументи мають бути представлені на загальний розгляд. Таким чином, раціональне "демократичне" рішення ґрунтується тільки на доказах, а не на особистих думках.
             Хоча цей процес і нагадує традиційну демократію, його висновок може бути оскаржений на вищих рівнях відділень, де може виявитися, що наведені аргументи мають недоліки і не є достатньо переконливими. Така всебічна оцінка допомагає уникнути помилкових висновків недостатньо освічених, необ'єктивних або упереджених членів групи.
             Важливо відмітити, що посада координатора будь-якого відділення або команди не пропонує нічого, що може приносити йому особисту вигоду. Зловживання цим положенням не приносить ніякого прибутку або винагороди, окрім, можливо, лише задоволення власного Его. Координаторська робота є неоплачуваною, а також вимагає багато зусиль і є дуже стресовою через наявну відповідальність, яка входить до обов'язків координатора. До того ж, TZM функціонує без цілеспрямованого залучення коштів і виступає за скасування грошової системи взагалі, оскільки, як показала історія, гроші є причиною корупції і факторів суспільного розладу.

Обмін інформацією у відділенні

            У кожного відділення є один або декілька координаторів, які не лише представляють інтереси цього відділення, але й, в окремих випадках, приймають рішення про призначення координаторів і беруть участь у вирішенні конфліктів нижчих рівнів, як згадувалося раніше. У будь-якому випадку, Раціональний Консенсус – це процес прийняття рішень і, виходячи з правил його проведення (див. пункт «Раціональний Консенсус»), можна також віднести його до процесу «обміну інформацією».
           Інформація обговорюється під час періодичних зустрічей кожного з відділень (в онлайні або наживо) на яких досягається раціональний консенсус із різних важливих питань із врахуванням кожного значущого пункту. Далі запропонована ідея, якщо вона має значення для глобального руху, має бути систематично представлена координаторами на усіх рівнях.

            Наприклад якщо певна ідея або проект міського відділення є цінною для усього глобального руху «Дух Часу», то вона висувається як тема для обговорення на обласний рівень за участю всіх інших міських відділів. Як тільки Раціональний Консенсус досягається і на цьому рівні, обласний\регіональний координатор виносить її на рівень усіх відділень країни, де в обговорення вступають представники інших областей або регіонів. Отримавши схвалення на рівні країни, координатор представляє ідею на міжнародному рівні, де відбувається її розгляд і обговорення усіма країнами. І тільки досягши Раціонального Консенсусу на цьому рівні ідея може реалізуватися.
            Таким чином, просування ідеї відбувається знизу догори (підхід «знизу вверх»), звідки надалі можуть поступити пропозиції, що зачіпають діяльність усіх відділень. Очевидно, що ідеї можуть виникати не лише на рівні місцевих відділень, але і на середніх рівнях руху. У цьому випадку обов'язком кожного координатора є повідомити про ці пропозиції/проекти/ідеї своє відділення, і, у разі виникнення незгоди чи конфлікту, у хід знову вступає підхід «знизу вверх» з метою досягнення Раціонального Консенсусу.

Збір коштів

             Як правило, TZM вимагає присвячення часу, а не грошей. Жодному з відділів не дозволяється робити прямі та відкриті внески або отримувати стороннє фінансування. Загалом, рух покладається на волонтерів. Однак існують винятки. Грошей вимагає запуск веб-сайтів та втілення певних проектів у реальність. Зазвичай очікується, що такі внески здійснюються особисто однією особою або кількома, які безпосередньо належать до відповідного відділення чи команди. Якщо ж засобів бракує, то організовується повністю прозора система збору пожертвувань.

Як рух "Дух Часу" бачить більшість соціальних проблем сьогодення?

             Завдяки своїм особливим баченням основних соціальних проблем людства TZM значно відрізняється від більшості активістських груп, політичних або соціальних рухів. Рух розглядає сьогоднішню соціально-економічну систему як першопричину негативної людської поведінка та її наслідків – корупції, війни, марнування природних ресурсів, забруднення довкілля, бідності, експлуатації та, як наслідок, викривлення моральних цінностей та психології людини, які являються лише симптомами цієї основної причини.
             Сучасні психологічні та соціальні дослідження показують, що оточення впиває на людську поведінку. Те що винагороджується культурою має тенденцію увінчуватися. Наприклад, вважається "аморальним", коли корпорації свідомо забруднюють довкілля заради економії. Більшість вважає, що працівники таких корпорацій просто корумповані самі по собі, якщо дозволяють цьому відбуватися. Але це лише припущення.
             Якщо ми існуємо у системі, яка дозволяє заощаджувати гроші, а отже бути більш «економічно ефективним» за рахунок експлуатації інших, обману та байдужості, то чому ж нам не очікувати що це відбуватиметься, особливо у системі, яка заснована на конкуренції, де всі прагнуть до постійної вигоди будь-якими методами.
             Іншими словами, така «корупція» лише зростатиме в такій соціально-економічній системі. Тому рішення полягає не у прийнятті більшої кількості нових «законів», які обмежують таку поведінку, а у створенні такої соціальної системи, в якій така поведінка не заохочується і не буде зміцнюватися та винагороджуватися. Сьогодні ж більшість законів – це програми, які працюють проти власної внутрішньої природи такої системи, і вони лише залатують проблеми, але не вирішують їх.
             І хоч Рух ZEITGEIST підтримує програми, націлені на зменшення стресу, властивого поточній моделі суспільства (котра, знову ж таки, є головною причиною мільярда голодуючих, безробіття, виснаження ресурсів та високого рівня забруднення довкілля), однак не вважає їх глобальним вирішенням сучасних проблем, бо вони спрямовані лише на прикривання симптомів.
             Ми вважаємо, що справжньою дієвою зміною у значному поліпшенні стану суспільного розвитку має бути, у першу чергу, зміна соціальної системи, яка породить нову систему цінностей та сприятиме новій поведінці людства.
            Ще багато чого можна сказати стосовно цього питання, тому ознайомтесь з іншими нашими матеріалами (наприклад книгою «РУХ ДУХ ЧАСУ У ВИЗНАЧЕННЯХ»), щоб наглядно мати уявлення про те, яким чином сучасний соціальний порядок та економіка є джерелом наших проблем та нестабільності.

Які способи вирішення бачить TZM стосовно більшості наших соціальних проблем сьогодення?

         Більшість запропонованих на сьогодні рішень в світі формуються в обмежених  рамками поточного суспільного устрою та його звичаїв.
        Наприклад, у світі існує більше мільярда голодуючих людей, і найбільш поширені методи вирішення цієї проблеми зводяться до використання грошей для придбання хоч в якійсь мірі відсутніх ресурсів.
        Рух Дух Часу (TZM) дотримується суттєво іншого підходу. Замість того, щоб розглядати кожну проблему окремо і вирішувати їх в рамках усталеної системи, яка, ймовірно, і створює ці проблеми - рух пропонує розглянути внутрішню логіку таких рішень з позиції нових наукових знань (з використанням наукового методу), які, як правило, виходять за рамки соціальних традицій і звичаїв.
        Замість розгляду кожної проблеми в окремих випадках для вирішення цієї проблеми у рамках загальноприйнятої системи, яка, фактично, сама собі створює проблеми, TZM звертається до логіки виникнення проблеми і того, як віднести її до виникаючої з цього стартової точки (з урахуванням наукового методу), не зважаючи на суспільні звичаї та традиції.
            У випадку 1 мільйона помираючих від голоду людей, рішення – збільшити кількість фондів, державних субсидій чи навіть узаконити обмеження можливого навмисного зловживання та експлуатації у таких регіонах (як ті рішення, що не є прямими, оскільки вони не відносяться до механізму виживання). Скоріше вони відносяться і межують із сьогочасними суспільними звичаями.
            Справжньою проблемою і логікою її вирішення є технічна частина, не політична або фінансова. Голодування є технічною проблемою, коли чисті, підтримуючі життя ресурсі є недоступними для окремих регіонів за будь-якої причини. Тоді питання, яке треба поставити, звучить так: чи наявні там відомі обмеження, спричинені навколишнім середовищем, що робить потрібні ресурси недоступними? Відповідь сьогодні точно ясна і зрозуміла: ні! Згідно з даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ), існує безліч їжі, яка виробляється у світі, що дозволяє прогодувати кожного, також ми маємо зрозумілі технічні способи для опріснення та очистки забрудненої води для того, щоб зробити її придатною для споживання. І це може бути досягнутим на промислових масштабах.
            Фінансовий підхід має властиві йому вади, які не дозволяють постачати підтримуючі життя атрибути і робити ресурси доступними для 1 мільйона людей. Це вже економічно невигідно, якщо розглядати справжнє значення поняття «економіка».
Технічний підхід, який доводить, що, насправді,  є можливим, нагодувати всіх у світі, також повідомляє: якщо можливо це зробити, то треба лише винайти новий спосіб. Також якщо це буде потрібно, обійти сьогочасні суспільні звичаї.
Зазвичай, у безлічі матеріалів TZM ми розглядаємо фінансову структуру в цілому, як основну причину більшості глобальних проблем у світі – з технічною реальністю того, що може статися внаслідок якого підходу до їх вирішення. Це базується на науковій причинності, а не на фінансовій. У світі яскравого прогресу в інформаційних та механічних технологіях надзвичайно важливим є усвідомлення того, що наразі ми можемо зробити набагато більше, ніж будь-коли для того, щоб задовольнити потреби людського населення поряд із формуванням розуміння, що більшість соціальних проблем та проблем навколишнього середовища, з якими ми зіштовхуємося сьогодні, можуть зникнути завтра, якщо ми застосуємо наше вдосконалене розуміння зараз.

Чи пов'язаний рух Zeitgeist з серією фільмів Пітера Джозефа?

            Ні. Хоча вираз "Дух Часу" і асоціюється із серією фільмів Пітера Джозефа, до якої входять «Дух часу», «Дух часу: додаток» та «Дух часу: наступний крок», їх зміст не варто плутати з головними принципами руху "Дух Часу". Фільми скоріш слугували натхненням для даного руху через їх поширеність та загальну ідею пошуку правди, миру та стабільності у суспільстві.

            Поняття «Дух Часу» (Zeitgeist) трактують як «загальний інтелектуальний, моральний та культурний клімат епохи». Поняття «рух» відображає прямування вперед та прагнення змін. Таким чином, Рух Дух Часу (TZM) є організацією, яка спонукає до перетворень у домінуючому інтелектуальному, моральному та культурному кліматі нашого часу.

            Цей рух не займається порівнянням релігій, викриттям тероризму, не стосується тем економічних вбивць, банківської системи часткового резервування чи Федеральної резервної системи США. Фільми являють собою самовираження Пітера Джозефа та не пов'язані з Даним рухом напряму. Через це виникають деякі непорозуміння та, у найгостріших випадках, необґрунтоване висловлювання думки, з приводу того, що #TZM підтримує неприпустиму «Теорію змови» чи має антирелігійний характер. Такого роду зневажливі та образливі ствердження, засновані на поверхневих асоціаціях, які не мають відношення до реальності, формують хибні уявлення про руху.

            Будь ласка, якщо ви не маєте гадки про те, що таке Рух Дух Часу, зверніться до нашого широкого списку літератури та відео/лекційних матеріалів на нашому сайті.

ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ІДЕЙ TZM


           Ми вважаємо, що сьогодні суспільство все більше і більше відокремлюється від фізичного світу. Технології виробництва, розподілу і громадського порядку практично вступають у протиріччя з довкіллям, з поточним станом наукових знань щодо громадського здоров'я та стійкого розвитку. 

  • Циклічне споживання

         Використання грошової системи, яка ґрунтується на отриманні прибутку і максимізації росту, стало однією з головних причин руйнування екосистем та однією зі стійких людських цінностей. Уся глобальна економіка потребує «циклічного споживання». Це означає, що гроші повинні постійно знаходитися в обігу. Таким чином нові товари і послуги мають постійно впроваджуватися, незалежно від стану навколишнього середовища і реальних людських потреб. 
         Такий підхід має фатальні наслідки, оскільки кількість ресурсів не є безкінечною. Земля – це замкнута система, тож її запаси обмежені. Необхідність у постійному споживанні задля збереження робочих місць, а отже і самої ринкової системи, є руйнівною (екоцидальною) у таких умовах. Справжнє завдання економіки, за її визначенням, полягає в стратегічній економії ресурсів і в прагненні до ефективності. На жаль, нинішня система вимагає зворотного.

  • Нескінченний зріст

         Ринкова модель економіки базується на грошах, які розглядаються як товар, що виникає з боргу; товар, який продається для прибутку по відсотках. Кожного разу, коли цей товар (гроші) продається (у вигляді банківського кредиту), його треба повернути (борг) разом з додатковою платою за його надання (відсоток). Проблема полягає в тому, що величина проценту, необхідного для погашення боргу, не існує у грошовій масі апріорі. Іншими словами, банкрутство та дефолти не є побічними наслідками – вони неминучі, оскільки сума боргу завжди перевищує реально існуючу кількість грошей в ужитку. Це створює серйозний грошовий дефіцит, який пригноблює безліч людей з різних соціальних класів.

  • Роль дефіциту

         Прагнення до стратегічної переваги в умовах дефіциту - характерна риса грошової системи. Це означає, що виснаженість ресурсів насправді є позитивним моментом для індустрії, оскільки прибуток можна отримати з кожного окремо взятого ресурсу. У цьому полягає основний сенс закону попиту і пропозиції і, як наслідок, роль дефіциту в економіці. 
         Такий збочений підхід ігнорує екологічні проблеми і негативні наслідки, що породжують дефіцит, не кажучи вже про знедолення людей, якого технічно можна уникнути. Подібна система не здатна задовольнити потреби більшості, оскільки вона стає фінансово невигідною, аби бути спроможною на це.

  • Проблеми + попит = вигода

         Для того, щоб така система працювала потрібні постійні проблеми і споживчий попит. Чим більшою є кількість людей, хворих на рак, або зламаних автомобілей, тим кращою економіка, яка обслуговує такі проблеми. Тому не дивно, що це породжує байдужість до добробуту людей та зневагу до довкілля. Стійкість, ефективність і збереження природи - вороги цієї економічної моделі.

  • Ефективність витрат і планове застарівання

         Механізм ефективності примушує виробників скорочувати витрати, щоб зберігати свою грошову долю на ринку. Переважна більшість продукції, яка випускається корпораціями сьогодні, одразу поступається технічним дизайном, бо скорочення витрат на виробництво та зниження вартості готового товару - основні вимоги ринку для збереження конкурентної переваги. Це автоматично знижує якість будь-якого випущеного товару. 
         У нашому суспільстві неможливо створювати щось «стратегічно найкраще» та з довгим терміном служби, що призводить до надмірної затрати ресурсів та часу даремно. Крім того, цей же механізм підсилює зневагу до навколишнього середовища, його забруднення та виснаження корисних копалин, що, як бачимо, стало сприйматися як звичайне явище у сучасному світі.

  • Безглузда експлуатація трудових ресурсів

         Кожен день ми ходимо на роботу, але треба запитати себе, наскільки це важливо, яка від цього користь і чи є тут сенс взагалі? Насправді, більшість сфер діяльності не є життєво необхідними. Швидше за все, більшість робочих місць створюються штучно з метою збереження зайнятості та купівельної спроможності населення в умовах, коли технології розвиваються в геометричній прогресії, активно витісняючи людей з виробництва. 
         Одним з головних політично-економічним питань сьогодення є створення нових робочих місць. Теоретично, зайнятість можна створити і там, де людям платять за те, що вони сидять в кімнаті і тестують жувальну гумку цілими днями... Але чи буде це раціональним використанням людського інтелекту? Чи повинні ми нехтувати своїми розумовими здібностями, виконуючи роботу такого роду заради фінансової вигоди, незалежно від того, чи сприяє це особовому або соціальному розвитку? Це також дивно, бо завдяки бурхливому розвитку науки і техніки машини не просто звільняють нас від фізичної праці, але і роблять свою роботу ефективніше і швидше. 
         У реальному світі ми приходимо до того, що кожній людині доводиться ставати службовцем якої-небудь корпорації, аби заробити на найнеобхідніше. Такий стан речей є не лише марною тратою людського потенціалу, але і своєрідною формою рабства. Поєднуючи згаданий вище «нескінченний зріст» з тягарем боргів, властивим поточній системі, ми побачимо, що це примушує людей братися за будь-яку роботу, незалежно від користі для себе та суспільства, щоб заробити на життя. І це є структурною формою пригнічення представників нижчого класу, які мають найбільші борги та потребують більшого періоду накопичення прибутку. 
         Досягнення в науці та техніці показали, що людство здатне автоматизувати майже усе виробництво. Чим більше застосовується механізація праці, тим ефективніше стає виробництво. Тому просто неприпустимо даремно витрачати життя, працюючи паркувальником автомобілей, касиром в супермаркеті чи виконувати інші монотонні види праці. Також абсолютно безвідповідально зволікати з впровадженням сучасних методів автоматизації в усіх можливих галузях промисловості, включаючи стратегічне управління ресурсами. Адже це ефективний спосіб досягти балансу і достатку для усіх людей, що також буде знижувати рівень злочинності, породжений нинішньою системою. 
         Насправді ж, якщо корпорації почнуть переходити на повну автоматизацію, витісняючи людську працю, то ринкова система не зможе більше безпечно функціонувати, оскільки це понизить купівельну спроможність людей. У свою чергу це приведе до падіння "економічного зростання", яке є основою цієї системи. 
           Нині суспільство має доступ до передових технологій, за допомогою яких можна легко забезпечити усе населення планети. Цього можливо досягти за рахунок впровадження економіки, яка базується на грамотному управлінні ресурсами і застосуванні сучасних наукових методів. 
         Таким чином мета Руху Дух Часу (The Zeitgeist Movement) – досягти загальної обізнаності людей для переходу до нового стійкого і гуманного суспільства майбутнього.