Проекти‎ > ‎

Матеріальне виробництво та доступ

Спектр матеріального виробництва, від будівель до транспорту та загальновживаних товарів, зазнав об’єднання засобів виробництва, споживчих товарів та людської праці. При відповідному системному об’єднанні кожного виду виробництва, разом з оптимізованими процесами регенерації та всезагальної трансформації від використання прав власності до системи прав доступу, стає очевидним, що всі відомі функції товарів (у формі продукту) можуть на базі потреб використовуватися 100% людства в доступному достатку.

Проблема при створенні бази для екстраполяції загального матеріального достатку таким же самим чином, беручи до уваги загальні сировинні матеріали, полягає в тому, що рівень промислової ревізії, яка потрібна для того, щоби побачити високий рівень ефективності, який ми шукаємо, радикально відрізняється від сучасних традиційних практик. Тобто, ми не можемо остаточно зробити екстраполяцію таким же самим чином, використовуючи створені, одиничні процеси або категоріальні технології, щоби зробити такий висновок про рівень можливої продуктивності загалом.

Це відбувається через те, що справжній механізм ефективності, який створює достаток, криється у великомасштабній системній орієнтації, коли береться до уваги синергія, яка перебуває поміж законами стійкості, що є характерними для природного світу, та рівень ефективності впроваджений у межах всієї соціальної діяльності.

Наприклад, сьогодні у світі існує понад мільярд автомобілів. З вузької точки зору, ідея «достатку» автомобілів, можливо, означала б, основуючись на сьогоднішніх рамках мислення орієнтованих на майно, що кожна людина на планеті повинна володіти приватним автомобілем. Простіше кажучи, це є неправильним поглядом і результатом створених умов відсутності синергії, що є звичайним при посиленні ринковою системою власності як цінності. З погляду ефективності та стійкості, це є надзвичайним марнотратством – використовувати один автомобіль на одну особу, беручи до уваги той факт, що ця особа насправді їздить на автомобілі в середньому лише близько 5% часу. В іншому випадку, автомобіль стоїть на парковці, при дорозі і так далі.

У Лос-Анджелесі (Каліфорнія) на 2009 рік використовувалося близько 1 977 803 автомобілів. В абстракції, основуючись на цьому середньому часі використання, який складає 5%, насправді потрібно було б лише 98 890 автомобілів для того, щоб задовольнити потреби у транспорті відповідно до поточного рівня попиту на них, якщо припустити застосування системи спільного користування. Інакше кажучи, потрібно було б лише 98 890 автомобілів, щоб задовольнити потреби у перевезенні для 1 977 803 людей.

Окрім того, як аргумент можна також сказати, що враховуючи всі інші види громадського транспорту, які ігноруються та загальну кількість населення Лос-Анджелеса (3,9 мільйонів людей), якому потрібно бути мобільними 5% на місяць, в абстракції, потрібно було б лише 195 000 автомобілів, щоб задовольнити середній час користування транспортом для 3,9 мільйонів людей.

Так само в Сполучених Штатах у 2008 році було зареєстровано 236,4 мільйонів транспортних засобів споживачів, які перебувають у використанні. При кількості населення США, яка складає 313 мільйонів, використовуючи знову ж таки статистичні дані в 5% використання, потрібно було б 15,6 мільйонів автомобілів, щоб задовольнити попит на використання транспорту. В теорії, таке зменшення обсягу виробництва автомобілів для задоволення потреб всіх американців складає 83% (збільшення у використанні чи доступі складає 32,4%, базуючись на загальній кількості населення).

Звісно, зауважте, будь ласка, що тут є усвідомлення, що така екстраполяція проводиться лише для припущень, оскільки очевидним є те, що в реальному житті багато інших складних факторів вступають в дію, що значною мірою скорегувало би це рівняння. Основна задача тут – це дати читачеві можливість відчути синергію. Варто відмітити те, що тут зазначене посилення в ефективності, при якому, по суті, потрібно менше автомобілів для задоволення потреб у транспорті значно більшої кількості людей, завдяки системній, синергічній переорієнтації (в цьому випадку, – системі «спільного користування» автомобілями).

Знову ж таки, тут не згадується потреба у вдосконаленні міського або громадського транспорту, так само як і важливість відповідного проектування автомобілів. В основі цієї проблеми насправді лежить питання самого «транспортування», причина, чому люди потребують такої мобільності і яким чином проектується навколишнє середовище для того, щоб задовольнити (або знехтувати) такі потреби. Це є величезною, динамічною темою, яку варто розглянути.

Також, з цього моменту потрібно зазначити, що неважливо, яка реальна чи припустима ефективність може існувати в реальному житті, мета пошуку постдефіциту, як засобу зменшити людські страждання та як методу адаптувати по-справжньому ефективні, а отже, стійкі практики є безперечно критичною точкою фокусування для зростаючого суспільства. Цілком можна стверджувати, що лише порочне суспільство навмисно б вибрало залишатися з системою, яка усвідомлено зберігає дефіцит заради прибутку та оберігання істеблішменту, коли інтелектуально очевидним є те, що такі умови більше не є необхідними, а отже будь-які результати пов’язані з людськими стражданнями більше також не є необхідними.

Як вже обговорювалося раніше, ринкова економіка є не просто реакцією на світогляд, оснований на дефіциті, вона також є його оберігачем. Ринок структурно вимагає високого рівня дефіциту, оскільки суспільство сфокусоване на достатку поступово б означало зменшення роботи заради прибутку, зменшення обсягу продажу та зменшення прибутку в цілому. Якщо би суспільство прокинулося завтра у світі, де 50% ринку робочої сили було би автоматизованим і де вся їжа, енергія та базові товари могли би бути доступними без цінника, завдяки збільшеній ефективності, немає необхідності казати, що ринок праці та грошова економіка, якою ми її знаємо, загинула б.


1. Бібліотека речей

Мета: Створення онлайн системи речей спільного користування з відкритим доступом.

Координатор: Денис Тарасенко


 

2. Стійке будівництво

Мета: впровадження стійких методів та технологій будівництва в Україні.

Координатор: Андрій Єременко

 

 

2A) Стійкі будівельні матеріали

Мета: Вивчення доступних технологій стійких будівельних матеріалів, виготовлення та застосування стійких будівельних матеріалів в Україні.

Координатор: Андрій Єременко

 

2B) Автоматизовані системи, технології на методи будівництва

Мета: Вивчення сучасних автоматизованих систем, технологій на методів, які застосовуються на будівництві, а також поставка, виробництво та застосування цих систем в Україні.

Координатор: Андрій Єременко

 

2C) Стійка архітектура

Мета: вивчення, розробка та впровадження методів стійкої архітектури в Україні.

Координатор: Андрій Єременко

 

2D) Будівництво житла

Мета: вирішення проблеми доступності житла в Україні, будівництво доступного житла на замовлення.

Координатор: Андрій Єременко

 

2E) Будівельні 3D-принтери

Мета: вивчення доступних технологій будівельного 3D-друку, поставка в Україну обладнання з будівельного 3D-друку, будівництво на замовлення шляхом застосування  3D-друку, створення центру обслуговування будівельних 3D-принтерів.

Координатор: Олексій Сірий



3. Виробництво одягу

Мета: впровадження стійких методів та технологій виробництва одягу в Україні.

Координатор: Олексій Сірий

 

3A) Стійкі матеріали для виготовлення одягу

Мета: розробка і виробництво стійких матеріалів для виготовлення одягу.

Координатор: Олексій Сірий


3B) Новітні технології, впроваджені у виробництві одягу

Мета: розробка і виробництво одягу на основі новітніх технологій.

Координатор: Олексій Сірий


 

4. Виробництво меблів

Мета: впровадження стійких методів та технологій виробництва меблів в Україні.

Координатор: Василь Товт

 

4A) Стійкі матеріали для виготовлення меблів

Мета: розробка і виробництво стійких матеріалів для виготовлення меблів.

Координатор: Василь Товт

 

4B) Новітні технології та дизайн впроваджені у виробництві меблів

Мета: розробка і виробництво стійких матеріалів для виготовлення меблів.

Координатор: Василь Товт


 

5. Виробництво побутових продуктів

Мета: впровадження в Україні системи виробництва, поставки і розподілу побутових продуктів на основі спільного доступу.

Координатор: Олексій Сірий

 

5А) Побутова робототехніка

Мета: розробка, створення прототипу, виготовлення та поставка робототехніки побутового рівня для автоматизації домашнього господарства та задоволення персональних потреб населення.

Координатор: Олексій Сірий

Comments