Сервери проектування

Мета: створення серверів проектування з відкритим доступом.

Координатор: Олексій Сірий

Опис: Дані комп’ютерні сервери забезпечують використання дизайнерської бази даних проектантами і споживачами, водночас постійно оновлюючись відповідними фізичними даними для того, щоб стабілізувати й оптимізувати процес створення продукту.

 

1A) Створення онлайн-бази технічної інформації з відкритим доступом

Мета: розробка та створення спільної онлайн-бази технічної інформації з відкритим доступом

Координатор: Олег Березовський

Опис: Дана база буде містити технічні креслення різних продуктів, інформацію про методи їх виробництва, технології вирощування продуктів рослинного походження, технології отримання електричної та теплової енергії з відновлювальних джерел, технічні рішення потових проблем і тому подібне.

 

1B) Інтерфейс співробітницького проектування (ІСП)

 

 

Мета: Створення інтерфейсу співробітницького проектування (ІСП)

Координатор: Михайло Великосельський

Опис: Початковою точкою взаємодії в природничій ресурсо-орієнтованій економіці є ІСП, або інтерфейс співробітницького проектування.

ІСП (або інтерфейс співробітницького проектування) ‒ це програма з відкритим вихідним кодом, яка полегшує колективне проектування за допомогою ЕОМ, пропускаючи кожен крок через фільтри ефективності й стійкості, що забезпечують оптимізоване проектування. Ці проекти тестуються у реальному часі в цифровій формі, і в більшості випадків товар існуватиме в будь-якому стані в режимі он-лайн, щоб інші за потреби могли його отримати або скористатися ним як базовою моделлю для втілення нових ідей.

ІСП можна абстрактно розглядати як «новий» ринок, або ринок ідей чи проектів. Проект ‒ це перший крок у контексті будь-якого інтересу до виробництва, і в такому інтерфейсі можуть брати участь одна людина, команда чи навіть усі. Він має відкритий вихідний код і необмежений доступ та буде представлений он-лайн за допомогою веб-інтерфейсу.

Вказане тут поняття «ринок» пов’язане не з торгівлею, а швидше зі спільним користуванням і груповим прийняттям рішень. Так само, як і в традиційній торгівлі, для цієї сфери характерна групова поведінка, у межах якої рішення, що стосуються визначення товарів, на які є попит, а які не є затребуваними, із плином часу приймає вся група. У певному сенсі такий демократичний процес властивий і ПРОЕ, але через застосування інших методів.

Окрім того, усі представлені проекти, що перебувають на етапі створення або вважаються завершеними, зберігаються в пошуковій базі даних із відкритим доступом. Ця база робить їх доступними для того, щоб користувачі могли спиратися на них або користуватися ними. Таким чином вона схожа на традиційні каталоги товарів, які є загальнопоширеними сьогодні, однак з унікальною особливістю: усі проекти подані в цифровому вигляді, тож за потреби їх можна будь-коли надсилати на виробництво.

Така система створення проектів і пропозицій фактично є ілюстрацією самого попиту. Замість традиційної реклами та одновекторної системи пропозицій придбати споживчі товари, де компанії намагаються вмовити споживачів купити саме запропонований товар, де громадськість в основному має справу з потоком товарів, компонентів чи їхніх особливостей, що здобувають або не здобувають прихильність на основі акту купівлі чи відмови від нього і просуваються компаніями, ця система, навпаки, ґрунтується на більш демократичному, учасницькому методі.

У новому підході до проектування з відкритим джерельним кодом члени глобальної спільноти мають можливість презентувати ідеї, щоб їх усі бачили, зважували і створювали проекти на їхній основі, приборкуючи могутність колективного досвіду й глобальних знань. Механізм ІСП набув би форми інтерактивного інтерфейсу на кшталт того, який ми сьогодні зазвичай бачимо у програмному забезпеченні систем автоматизованого проектування і розрахунку (САПР) або систем автоматизації інженерних розрахунків (САІР). Коротко кажучи, ці програми можуть створювати й демонструвати в цифровому вигляді будь-який проект продукту включно з усією інформацією щодо механізму його виготовлення.

Невеликий відступ: беручи до уваги необхідність відповідної освіти для освоєння такого інтерфейсу, багато кого може турбувати складність його використання. Зазвичай більш завзяті проектанти розвиватимуть необхідні вміння до будь-якого бажаного рівня, тоді як для пересічних користувачів будуть доступні різні рівні складності інтерфейсу відповідно до їхніх навичок.

Розвиток цього більш зручного для користувачів інтерфейсу відбуватиметься на кшталт переходу персональних комп’ютерів від складного інтерфейсу пропрієтарного введення коду з ручним введенням команд до розповсюдженого сьогодні простого графічного інтерфейсу із системою піктограм, який дозволяє користувачам працювати більш інтуїтивно. Майбутні програми на зразок САПР і САІР, імовірно, еволюціонуватимуть так само, що зробить інтерактивний процес доступнішим.

Оскільки в базі даних завжди зберігатимуться уже створені проекти, у багатьох випадках користувачі матимуть змогу відштовхуватися від наявних прикладів. Приміром, якщо інженер зацікавлений в оптимізації мобільного телефону, він може взяти за основу будь-який доступний у базі даних проект цього продукту, а не починати все спочатку.

Користь від цього задуму як від співробітницької платформи не можна окреслити сповна. Замість того, щоб обмежувати роботу над проектом до, скажімо, засідань інженерів і маркетологів, що є звичною практикою сьогодні, цей підхід надає можливість об’єднати мільйони умів для прискорення реалізації якоїсь ідеї. Ця нова система мотивації також передбачає, аби кожен, хто зацікавлений у товарі, отримував достоту те саме, що, імовірно, отримає будь-хто інший завдяки передовій оптимізації, де персональний інтерес напряму пов’язаний із соціальним.

Також, зважаючи на популярні сьогодні моделі, мабуть, не всі хочуть чи мають потребу ставати проектантами. Чимало людей повністю задовольнило б те, що вже зробили інші – можливо, із незначними налаштуваннями в процесі користування. Сьогодні дуже малий відсоток населення справді створює та проектує базові технології й товари, які ми використовуємо; така спеціалізація певною мірою може цілком природно зберігатися і в майбутньому, навіть якщо масштабне колективне конструювання для всіх було б кориснішим. Якщо система освіти відмежується від традиційного заучування застарілої бази знань, що бере початок із соціального устрою ХІХ століття, то ми побачимо вибух креативності й введення вхідних даних.

З’ясувавши головні аспекти цієї теми, варто зазначити, що дуже важливим компонентом у такому проектуванні й сучасних інженерних програмах є те, як вони можуть поєднувати фізику й інші властивості природних законів реального світу із запропонованим проектом для його тестування. Інакше кажучи, товар можна не лише розглядати як статичну візуальну модель із зазначеними властивостями, а й справді протестувати його до відповідного рівня безпосередньо у віртуальному вимірі.

Наприклад, усі нові проекти автомобілів сьогодні проходять через комплекс процесів цифрового тестування задовго до того, як їх починають реалізовувати, що суттєво сприяє цілісності проекту. Немає підстав вважати, що з часом ми не зможемо у цифровому вигляді представити й застосувати у тестуванні більшість відомих законів природи, ґрунтуючись на них у різних віртуальних контекстах. 

Comments